Підтримай випускника інтернату

Мета проєкту – надання ефективної допомоги випускникам інтернатних закладів задля їх успішної адаптації (інтеграції) в доросле життя

Завдання:

1) визначити шляхи адаптації для випускників інтернатних закладів, що допоможуть їм зайняти гідне місце в суспільстві. (в т.ч. вивчення досвіду інших організацій і фондів)

2) запровадити та поширити досвід такої адаптації серед волонтерів і благодійників

3) забезпечити надання інформації для випускників щодо можливостей вирішення проблемних питань

4) комплексна допомога в соціальній і психологічній адаптації до самостійного життя, поновлення та/або навчання трудовим і соціальним навичкам, розвиток почуття відповідальності за власне життя, надання юридичної підтримки випускникам, які опинилися в тяжких життєвих обставинах

Програма комплексної підтримки випускника інтернату “Успішний старт”

Загальна інформація і статистика по випускникам інтернатних закладів

Випускники інтернату – найбільш вразлива категорія дітей групи ризику. Щороку з інтернатних закладів випускається близько 1200 дітей. Слід зауважити, що більше 90% дітей в інтернатних закладах – це соціальні сироти. Вони потрапили в заклади через складні життєві обставини сім’ї, їхні батьки не хочуть опікуватися дітьми або не вміють, не можуть робити це правильно. Батьки 20—30% дітей в інтернатах самі виховувалися в закладах. Соціальне сирітство стає замкнутим колом, із якого майже неможливо вийти, оскільки інтернат стає місцем утримування, а не розвитку і підготовки до самостійного життя.

Отже, після виходу з інтернату дитина без офіційного статусу сироти залишається сам-на-сам з труднощами самостійного життя, без підтримки своїх «батьків» і без допомоги з боку держави.

Після закінчення інтернату випускники змушені вступати в заклади (як правило це навчально-професійні училища), з якими є домовленість про прийом таких дітей, а також є гуртожиток. Тобто, про свідомий вибір професії, яка б була затребуваною сьогодні і відповідала здібностям дитини мови не йде.

Навчання після інтернату спонукає здобути навички самостійно життя, але багатьом інтернатівцям це не вдається. Відсутність підтримки батьків чи старшого друга, житла, а також життєво необхідних навичок часто не дають можливість дітям міцно триматися на ногах.

Статистичні дані говорять про наступну долю:

• 40 % випускників інтернатів потрапляють у в`язницю
• 40 % стають безхатченками
• 10 % закінчують життя самогубством
• 10 % – це “умовно успішні”

Для молодих людей з числа дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків, властиві такі групи соціально-психологічних проблем, як:

• відсутність досвіду соціальних контактів з людьми на роботі, в сфері обслуговування, охорони здоров’я;
• труднощі в спілкуванні, де треба будувати стосунки;
• несформованість потреби і здатності працювати (навчатися);
• споживацтво, нерозуміння матеріальної сторони життя, майнових відносин;
• відсутність особистого досвіду нормального життя в сім’ї;
• емоційна бідність;
• знеособлення (бажання не виділятися з загальної маси), що характеризується низьким рівнем свідомості;
• знижена власна активність.