Рівненський бізнес не цурається доброчинності, однак потужні соціальні проекти – питання майбутнього

Про благодійність часто згадують напередодні різноманітних свят чи річниць. Тоді на соціальні установи як з рогу достатку сиплються різноманітні подарунки та допомоги.

Однак про підтримку тих чи інших установ у "несвяткові" періоди можна почути нечасто. "ОГО" досліджувала, як місцевий бізнес ставиться до благочинності, які проекти найчастіше реалізує та чи готовий він стати соціально відповідальним.

"Святкова" благочинність"

На свято Миколая, Новий рік, Великдень дітей буквально завалювали подарунками. Однак їм потрібна увага та можливість реалізуватися і в будні.
– В інші періоди у соціальній сфері активність бізнесу невелика, – розповідає голова правління Рівненського центру "Соціальне партнерство" Сергій ПІНЧУК. – Тим, хто прагне допомогти, треба вирішувати щоденні проблеми, не прив'язуючись до якихось свят.
Рівненські підприємства та підприємці здебільшого схильні допомагати дітям-сиротам, досить часто з'являється інформація про проекти підтримки людей з особливими потребами, рідше інформаційні кампанії запобігання наркотикам і СНІДу.

Поки що рідкістю є підтримка ініціатив громадян, спрямованих на покращання життя силами самої громади, без огляду на владу чи політиків.

– Це невипадково, – вважає президент "Фундації імені Князів-благодійників Острозьких" Руслан КРАПЛИЧ. – Тому що більшість добрих людей хоче комусь допомогти. А кому як не дітям у дитбудинку, який об'єктивно існує у конкретному місті й куди можна принести допомогу? Майже вся підтримка бізнесу спрямовується на державні чи муніципальні установи.

І знову ж це невипадково, бо влада, хоч і має власний ресурс із бюджету, повинна знати проблеми і потреби тих, кому намагається допомагати. Бізнесу легше віддати частину рекламних грошей на вирішення важливої соціальної проблеми відомій, хай і державній організації.

Сутність кожного з благодійних проектів повинна базуватися на досягненні конкретних безповоротних змін у вирішенні проблем чи забезпеченні потреб цільових груп.

– У реальності виходить, що начебто і кошти бізнес виділяє, але незворотні зміни не відбуваються, – наголошує Руслан Краплич. – Тому що проекти слабенькі, необґрунтовані. А ті, хто пропонує бізнесу їх підтримати, самі найчастіше потребують підтримки і намагаються щось для себе отримати. І це прагнення, зазвичай є більшим, ніж готовність допомагати іншим, більш нужденним.

До великих соціальних проектів ще не доросли

Поняття соціальна корпоративна відповідальність є досить новим явищем в економіці. Основоположник теорії маркетингу Філіп Котлер так визначив корпоративну соціальну відповідальність: "це вільний вибір на користь зобов'язання підвищувати добробут громади через відповідні підходи до ведення бізнесу, а також надання корпоративних ресурсів".

– Навіть моральна чи інформаційна підтримка доброї справи є також проявом соціальної відповідальності бізнесу, – зазначає пан Краплич. – Прикладом такого підходу у минулому році був банк "Фінанси і Кредит", який за допомогою однієї з рівненських рекламних фірм розмістив у Рівному кілька білбордів із соціальною рекламою і закликами жертвувати на доброчинність. Впевнений, що така практика закріпиться, адже сприяє розвитку довіри громадян, громади, суспільства.

Рівненський бізнес не цурається доброчинності, однак поки що рано говорити про реалізацію повноцінних соціальних проектів бізнесовими структурами. Адже проект – це тривала діяльність, яка здійснюється упродовж кількох років, а то й десятиліть.

– Соціальний проект означає розробку соціально відповідальних способів, підходів ведення бізнесу, -наголошує Руслан Краплич. – А більшість рівненських підприємств не мають чіткої стратегії щодо того, які благодійницькі пропозиції підтримувати, а які – відхиляти. Хоча вони часто долучаються до короткочасних благодійних акцій.

Об'єднатися заради добрих справ

За словами Руслана Краплина, лише п'ять відсотків із зареєстрованих громадських організацій та благодійних фондів – діючі, а ще менша кількість є компетентною в оперуванні різними методами залучення та розподілу доброчинних ресурсів і партнерства з бізнесом.

– Сподіваюся, що така ситуація зміниться на краще вже цього року, – ділиться Руслан Краплич. – Адже 10 соціально орієнтованих громадських організацій об'єдналися у Фонд соціальної дії, який залучає кошти для інфраструктурного розвитку цих організацій і надання соціальних послуг.

Заради допомоги тим, хто її потребує, об'єднуються не лише фонди та громадські активісти, а й прості громадяни. Нещодавно в Рівному почало втілюватися ще одне починання у сфері доброчинності. Ініціативна група, до якої увійшли бізнесмени, службовці та студенти з трьох міст України (Рівне, Київ, Чернігів), вирішила провести акцію "Ти гідний кращого" та зібрати гроші на ремонт однієї групи в Рівненському будинку дитини.

– Ми об'єдналися довкола ідеї допомоги дітям, – розповідає член ініціативної групи, юрист із Рівного Микола ДОРОЩУК. – Вирішили почати з Рівного. Побували в Будинку дитини, та постановили зібрати гроші на ремонт і переобладнання одного з приміщень. Звернулися за сприянням до однієї з громадських організацій, яка працює у сфері благодійності. Просили долучитися до акції підприємців, бізнесові структури. Збираємо гроші і в інших містах. Люди з радістю йдуть назустріч, виділяють кошти. Вже почали ремонт, сподіваємося завершити його, а також завезти нові меблі до кінця квітня.

– Переконаний, що в майбутньому проводитимемо схожі акції у Рівному та інших містах, – запевнив Микола Дорощук.

Джерело – «ОГО»