«Кримська історія»

Привіт всім! 9 квітня координатор інтернет-проекту detdom.info Тетяна разом з представником волонтерів західного Криму відвідали «Чеботарську спеціалізовану загально-освітню школу-інтернат І-ІІ ступенів», що знаходиться у с. Чеботарка Сакського р-ну (заклад у нашій базі).

На трасі Сімферополь-Євпаторія зупинка «Інтернат», з чотирьох сторін поле. Мене зустріла привітна, доброзичлива волонтер Тетяна. З дороги видніються два десятки скромних будинків, йдемо до школи хвилин двадцять (дорога в полі, вітер, асфальту нема). Підійшовши до старої будівлі волонтер Таня повідомляє: ми прийшли. Стара, але доглянута будівля колишніх німецьких стаєнь (стіни «дранка», навіть не цегла, вік відповідний), на подвір’ї чисто, затишно, квітнуть нарциси (висаджені дітьми). Заходимо до приміщення – тиша діти на канікулах, а ми в навчальному корпусі, чисто, тепло, дитячі шедеври-вишиванки та малюнки прикрашають височезні стіни закладу.

П’ятниця, друга половина дня – директор, завучі, методисти на роботі. Гостинно зустрівши нас, директор змістовно розповідає про 133 вихованця з них 13 сиріт. Це особливі діти, наголошує Вікторія Євгенівна, та їхні потреби звичайні. Діти справді особливі – в тій чи іншій мірі вони мають органічні вади мозку.

Потреби прості і зрозумілі, але, на жаль Чеботарська школа-інтернат сьогодні лишається сам на сам зі своїми проблемами.
Потрібна україномовна література:
– укр. нар. казки («Колобок», «Ріпка», «Котигорошко» та ін.)
– художня класика (шкільна програма 1-9 клас)
– навчальні посібники (1-9 клас)
– періодичні дитячі видання (в школі вони взагалі відсутні)
Діти систематично приймають участь у спеціалізованих спортивних змаганнях.
Терміново потрібне: спортивне взуття (з шипами, макасіни, полукеди)
спортивний майданчик
спортивні стінки (2 шт.)
Особлива потреба: літнє взуття;
кошти на оздоровлення влітку 13 дітей сиріт.
Інтернат має також потреби в засобах та предметах особистої гігієни, миючих засобах, фото та відео техніці, навчальних посібниках.
Як не дивно вдячними були б діти за іграшки та солодощі з ними також скрута.

Близько п’ятої ми вийшли з школи-інтернату і швиденько на попутках почали добиратися до м. Євпаторії бо там на 18 год. збори волонтерів. Як виявилося їх 10 чоловік враховуючи і отця Іллю. На диво є група спонсорів, серед них парафіяни маленького сільського храму с. Заозерного, та матушка Олена з Ільїнського храму.

Розмова виявилась змістовною та тривалою. У Криму проблеми ті самі, що і в Києві та Київській області. Єдина різниця – Крим регіон специфічний курортний, волонтерський рух тільки починає розвиватися. «Ви хто? А навіщо воно Вам?» Літератури в бібліотеках нема, а доступ до Інтернет ресурсів обмежений, тож і вчаться самі у себе.

Поміж усього термінові потреби закладів:
– дитяче харчування для новонароджених в палату «отказников»;
– нові речі діткам-сиротам;
– підгузники;
– засоби гігієни.
Дехто з волонтерів цієї групи опікується палатою «отказников» у лікарні.

Навідуються волонтери і в ДБСТ при можливості допомагають дітям, проводять разом свята, залучають до походів та ін.

Серед постійних потреб дитячих закладів регіону: засоби та предмети особистої гігієни, миючі засоби, відео та фото техніка.
Іноді волонтерам проблематично зібрати іграшки чи солодощі для дітей.

Щиру подяку кримським волонтерам висловлює команда інтернет проекту detdom.info! Впевнені, що об’єднавши наші зусилля, ми зможемо зробити більше. Тримайтеся ми з Вами!

Р.S. Спілкування з кримськими волонтерами та відвідини Чеботарської спеціалізованої школи-інтернату, на жаль, ще раз засвідчили те, що дитячі заклади та волонтерський рух в регіонах у гіршому стані ніж в Києві та Київській області. Стан дитячих закладів західного регіону Криму нагадує суху пустелю.

З повагою,

координатор інтернет-проекту www.detdom.info

Тетяна Бабару (Гречанка)

14.04.2010.