Житомирский обласний БД для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків

Сосновий ліс, охайні дитячі майданчики, доглянуті квітники, затишний куточок «дитячого щастя» так можна описати Житомирский обласний БД для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. І справді затишно, та все ж тут перебувають на вихованні діти з вадами нервової системи та психіки віком від народження до 4 років. Сумно і гірко, як на мене, що сирітські заклади та інтернати існують у нашій країні і їхніх мешканців стає, що далі більше. Про потреби, фінансування, забезпечення таких закладів говорять всі і ніхто. Говорять багато – роблять мало, а тут навпаки говорять мало й тихо (голосно просто не можна, діти травмуються), а роблять можливе і не можливе. І знаєте, як не дивно не собі, а маленьким мешканцям цього великого будинку.

Перше, що хочеться сказати, це не тюрма, але сувора санітарно-гігієнічна дисципліна до всіх. Заклад облаштований за методикою М. Монтесорі – все для дитини, враховуючи всі нюанси дитячого сприйняття Світу, психологічного та фізичного розвитку. Ні це не «модний дитячий будинок» в ньому просто дбають про дітей. Використання передових технологій це зрозуміло добре та в закладі є й відділення фізіотерапії (зі своїм УЗД). 

«Я вірю своєму персолу, і вдячна за роботу», так говорить головний лікар закладу – Урсуленко Світлана Володимирівна.

Координаторів Інтернет-проекту www.detdom.info ніхто не чекав, але у директора знайшовся час для спілкування.

Подорожуючи по закладу неодноразово персонал говорив – «Це зручно для дітей!». І ось знову – «для реабілітації дітей дуже потрібні водні заняття!». «Правильний» (з точки зору специфіки) басейн у закладі є, але використати його на повну потужність немає можливості, бо наявна система обміну повітря «слаба», як наслідок конденсат – а це шкодить дітям і це єдина причина, чому не використовують на повну. На реконструкцію потрібні кошти малі й великі – 120000 грн.

Оглянувши навчально-ігрові кімнати, дитячі спальні, денний стаціонар та ін. нашу увагу привернула «дивна» на перший погляд, як для сирітського закладу споруда – храм. Так! Дійсно маленький, дерев’яний, за авторським проектом зведений храм – подарунок меценатів, стоїть в затишному куточку на території закладу. І тут з сумом директор розповіла, що: «наш храм, як дзвін без язика». Церква є, а служби не йдуть, бо не маємо коштів на іконостас, тож й виходить, і маємо і ні. Кошти, кошти, і ще раз кошти на іконостас – 25000 грн. Та знову є бажання є робота. Відсутність спеціального приміщення не стає на заваді того, щоб дітки росли не хрещеними. Всі вихованці будинку дитини є маленькими християнами, при всиновленні батькам дитини передають крижму і хрестик.

Дитячі майданчики всі звичайні, але дітям треба прогулянки і в негоду і про це подбали у будинку дитини, є сучасний майданчик на одній з веранд та підлога бетонована і в цьому є ризик, бо дітки з вадами розвитку. І знову кошти на гумове безпечне покриття для майданчика – 1000 грн. мало і багато одночасно, бо заклад державний на всі «покращення» може розраховувати лише зі спонсорських коштів.

От так і живуть діти у Житомирскому обласному БД.

Багато приємних вражень залишилося у координаторів www.detdom.info від відвідин Житомирского обласного БД для дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків та все ж наявність навіть благополучних дитячих будинків не є ознакою здорового суспільства.

Маємо щиру надію, що таки в Державі буде змінений закон про всиновлення та благодійність на краще, а не як завжди.

З повагою координатор

Інтернет-проекту www.detdom.info

Бабару Тетяна