«Край моїх мрій»

Хочу допомагати
Потрібна допомога

 Нам не байдужа доля українських дітей, нашого з вами майбутнього, яке формується саме зараз і втілюється в успіхах та досягненнях молодшого покоління. Ми радіємо, коли бачимо щасливу повноцінну родину, де зростають малюки. Та інші емоції охоплюють нас, коли йдеться про дітей, обділених батьківською опікою.  

    Ми, представники Всеукраїнського громадського об’єднання «Край», на превеликий жаль, не можемо допомогти всім дітям-сиротам матеріально, це завдання держави! Однак ми систематично намагаємось робити речі, які сприяють творчому розвитку дітей, зміцнюють їхню самооцінку та дають їм змогу знайти своє місце в суспільстві.

       Ось і зараз ВГО «Край» закінчує свою роботу по підготовці ІІ поетичного конкурсу серед дітей-сиріт – вихованців шкіл-інтернатів, що втілиться у надрукованому спеціальному дитячому альманасі. Ми прагнемо підтримати обдарованих дітей української землі, привити молоді справжню любов до своєї малої батьківщини, до свого краю. Перша така збірка вже вийшла друком за підтримки ВГО «Край».

       Конкурсною комісією та художньою радою конкурсу було взято до уваги та включено до альманаху «Край моїх мрій» роботи Андрусенка Олександра (РНЗ “Сімферопольська спеціальна ЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів №1 Міністерства освіти і науки АРК”) та Ольги Петриченко (ДБСТ родини Даниленко Чернігівської області). З чим Вас і вітаємо.  

 Андрусенко Олександр Андрійович 23.07.1997 р.

ВСТАВАЙ УКРАЇНО!

Минають літа, минають роки,
І вітер розвіює їх, мов пісок.
А ти Україно, простоїш віки
І паростки пустиш з зів’ялих квіток.
Вставай моя рідна, вставай, піднімайся,
Все зайве покинь, і йди уперед.
Під сонцем ясним, в мені звеселяйся,
Щоб жито вродило, і був у нас мед.
Назбираємо дров, назбираємо хмизу,
Запалимо вічний вогонь для тебе.
З тобою, Вкраїно, поборемо кризу,
Ми в шати яскраві тебе приберем.
Не можна усі подолати нещастя,
Але можна жити щасливим життям,
Вставай, Україно, вдягайся у плаття
Вже досить тебе обкидати сміттям.
Звертаюсь до тебе, моя ти рідненька
Я знаю, як важко тобі у цей час.
Вставай, Україно, вставай помаленьку,
Не сердься, кохана, будь-ласка на нас.

Петриченко Ольга

З повагою О. Клімович,
представник Всеукраїнського
громадського об’єднання «Край»
та координатор інтернет-проекту
 www.detdom.info Т. Бабару