Головна Новини Допомога молодій мамі!

Допомога молодій мамі!

Хочу допомагати

Потрібна допомога

Отримано подяку за допомогу у придбанні будинку в селі для молодої мами і дитини від Козятинського обласного соціального центру матері та дитини.

“Здравствуйте, Наталия и все, кто имеет причастность к detdom.info!

Вы, вероятно, помните, что летом 2012 года я обратилась с просьбой помочь молоденькой маме с прелестной дочуркой, которая проживала в социальном центре, купить домик в селе.

Прошло время, мамочка и дочка уже чуть больше 3 месяцев проживают в своем доме в селе. Работники центра матери и ребенка помогли устроиться на новом месте, делали ремонт в домике, рубали дрова, изыскивали необходимую мебель и домашнюю утварь.

Но все это было бы невозможным, если бы неравнодушные люди не помогли собрать денег на покупку самого дома. Напомню, что часть денег удалось маме сэкономить, но 6 тысяч даже для села- очень маленькая сумма. А если учесть и оформление документов в период смены законодательства по этой части….

Объясню, почему не хотела раньше отписываться. Все же хотелось удостовериться, что мама Галя с ребенком не испугается трудностей. А трудности были: снежная зима, малое количество отопительного материала, проблемы с печкой, небольшие социальные выплаты. Но, как оказалось, юная мама умеет держать удар. Даже больше, когда я предложила недавно привезти еще стенку мебельную, Галина вежливо, но твердо отказалась. Сказала, что ей и так тяжело было все принять незаслуженно. Она сумела наладить отношения с соседями, кстати, прошлые хозяева – молодая семья с детьми – с соседями своими не общались. Галине помогают, поддерживают продуктами, предлагают посидеть с маленькой доченькой, когда маме нужно отлучиться в райцентр в плохую погоду, переоформлять документы в социальных учреждениях.

Интересно было слушать отзывы соседей, когда они рассказывали, что мама с дочкой собирают ветки, что не используют дрова, которые в доме были заготовлены, так как на дворе ветер поломал много веток. Я очень надеюсь и верю, что труд стольких людей был не напрасным, и дал возможность молодой маме начать новую жизнь в их собственном доме. Галя приезжала в центр, директор разрешала переночевать. Но интересен факт: ночью маленькая Даринка вставала, брала свои сапожки и говорила, чтобы они с мамой ехали к СЕБЕ ДОМОЙ. Это говорит о том, что совместными усилиями мы с Вами подарили свой дом детства для маленькой девочки и этого уже никто не сможет у нее отнять – воспоминания о родном доме….

Налаживаются отношения Гали с мамой, которая приглашает погостить, перезимовать. Теперь уже все возможно, так как свое жилье у семьи мамы с дочкой есть.

Мне хотелось написать обо всех людях, которые помогали нам обустроить и купить жилье для Гали с дочкой. Но теперь я в растерянности, так как этих людей ОЧЕНЬ много.

Начну с того, что сама Галина очень благодарна тем,, кто давал деньги на покупку самого дома. Это позволило ей по-другому посмотреть на окружающих ее людей. Она удивлялась, как люди, которые с ней не знакомы, ей помогают. Какие это люди, почему они помогают.

Свою огромную благодарность хочу выразить от себя и от Галины, прежде всего, Юрию Хоменко и Наталье Колокольцевой. Именно с их легкой руки началась наша эпопея с покупкой дома. Я сначала имела сомнения, выйдет ли и искала обходные пути. Одно дело, делиться вещами и другое, когда просишь деньги. Все комментарии людей, которые включились в сбор средств, мы учли в подготовке мамы к самостоятельной жизни.

И уже, читая отчеты Юрия о собранных суммах (это было похоже на фронтовые сводки) – обретала надежду, которая с каждым днем крепла. Когда сумма была практически достаточной, социальный педагог с мужем стали приводить дом в порядок, Это было непросто. Хотя сам дом и достаточно неплохой, но нужны были мужские руки. Тем временем, собирались необходимые вещи.

Часть вещей мы приобрели с помощью людей, которые обращались именно на Ваш сайт. Так, Оля Пушкарьова предложила комплекты постельного белья, а когда мы с ней поговорили, то получили и две электроплитки, одна из них у Иры, и очень тронуло, что Ольга, кроме электрочайника, дала и моющие средства и мочалки и даже отраву для мышей. Это была забота о неизвестных ей людях от чистого сердца. Много вещей привез Юрий, он же снабдил Галину с Даринкой запасами провизии на первое время.

Помогали и жители нашего города, работники нашего центра. Мелочей дома не бывает. И когда в доме тепло и уютно, то и на душе становится светлей и радостней.

Новый год встречали с елкой, на которой были эксклюзивные игрушки от неизвестного дарителя.

Наверное, мой отчет получился суховатым именно из-за того, что переполняют эмоции. Вспоминала, что нам помогали все, кто узнавал о маленькой семье, Начальник отделения Уктелекома Бохонко дал машину. Представители религиозных организаций помогали с заготовкой дров (Шорин) ( в таких погодных условиях это было непросто), люди несли заготовки, кастрюльки, одеяла, ковры….

Мы выражаем благодарность всем, кто помогал нашей клиентке. Пусть всем по жизни встречаются люди, которые в нужную минуту поддержат даже словом, взглядом. Всем так этого не хватает. Я рада, что виртуально познакомилась со всеми Вами и желаю всего самого лучшего detdom.info и всем его волонтерам, а также причастным к добрым делам. Всегда с радостью захожу на ваш сайт и радуюсь удачам вместе со всеми!

Так ВАЖНО ЗНАТЬ, что ТЫ кому-то НУЖЕН…
Когда вполне здоров или простужен…
Когда в душе тоска одолевает…
Иль радость твоё сердце наполняет…
Так важно знать, что ЕСТЬ на этом свете
ТВОЙ ЧЕЛОВЕК!!! Лишь ТВОЙ на всей планете!!!
Который НЕ ПРЕДАСТ и НЕ ОСУДИТ,
Всегда- всегда с тобою рядом БУДЕТ!!!
Так важно ЖИТЬ и ЗНАТЬ, что тебя ЛЮБЯТ!!!
Что ВСЁ ПОЙМУТ, ПРОСТЯТ и ПРИГОЛУБЯТ!!!
И будет всё легко и очень просто!!!
Тоскливо ОДНОМУ смотреть на звёзды…
И пусть тебя СОГРЕЮТ среди стужи…
Так ВАЖНО ЗНАТЬ, что ТЫ КОМУ-то НУЖЕН!!!

Желаю, чтобы все Вы были НУЖНЫМИ!

С уважением, Яковлева Татьяна

P.S. Конечно, забыла. Дом оформлен нотариально на маму и дочку.

И, конечно, все ждут фотографий. Я Вам их предоставляю.”

21.08.2012

Дякуємо всім хто нам допоміг зібрати кошти на придбання дому для молодої мами.

Зі слів волонтера Юрія котрий допомагав зібрати кошти:

Наша копілочка поповнилась ще на 2650грн. (1400+250+1000) Дякуємо! Всього зібрано 12670грн. Дякую усім небайдужим людям які приймали участь в зборі коштів для купівлі будиночка молодій мамі та її доці.

Після переселення родини у будинок надам фотозвіт про витрачені кошти.

20.07.2012

Ця історія про те, як важливо любити своїх дітей. Ми частіше чуємо нагадування не забути зателефонувати мамі чи тату, але й батькам не слід забувати, якщо дитина отримає достатньо любові і поваги до себе в дитинстві, нагадувати про це буде непотрібно. Любіть своїх дітей.

Наводимо коротку історію цієї дівчини, розказану соціальним працівником Центру, в якому вона перебуває. З етичних міркувань змінено імена, а також ми не вказуємо в якому місті розміщений цей Центр. Для бажаючих допомогти родині, при необхідності, ми надамо всі документи та контакти. Координує допомогу родині давній учасник detdom.info Юрій (Yrko).

Щасливе дитинство Галини закінчилося після розлучення батьків. Вона розривалася на дві сторони, бо любила і маму і батька. Але жити залишилася все ж з мамою. Далі в будинок прийшов вітчим. І лише для сусідів і оточуючих сім’я була взірцем у селі: працюють, не п’ють, народили ще двох дітей. А хто розкаже сусідам про насилля? про жорстоке відношення з боку матері? Відповідь відома: не розкаже ніхто.

Отримання паспорту було для Галини, як отримати квиток до вільного життя. Чим вона і скористалася. «Нехай буде тяжко, нехай будь-що аби не вдома», – такі думки крутилися в голові дівчини, коли вона від’їжджала до Москви працювати. Сьогодні на запитання, невже тяжко працювати по 16 годин на цегельному заводі було краще, ніж жити з мамою, вона відповідає: так, на цегельному заводі було краще.

Далі було щасливе кохання та вагітність. Перервались вони депортацією коханого. І не залишилося іншого виходу, як повернутися додому. Але ті почуття, які виникають, коли ми чуємо «повернутися додому, до мами» тут були замінені іншими почуттями. І навіть народження онуки маленької Даринки не змогло розтопити стіну материнської зневаги. Вдруге Галина була змушена покинути рідну оселю і в цей раз вирішила остаточно: сюди вона більше не повернеться.

Так і опинилася Галина разом з Даринкою у Центрі соціальної реабілітації. Далі цитати з листа соціального працівника Центру.

Кінцева мета роботи нашого центру: залишення дитини біля рідної мами, яка буде її любити, оберігати і виховувати вдома. Та в випадку з Галиною – це проблематично. Ми їздили до Галининої мами, яка підтвердила, що спільне проживання неможливе. Галина боїться їхати в своє село, де вона пережила дуже багато, боїться, що в селі будуть говорити про неї, а потім почнуть діставати маленьку Даринку. Галину можна зрозуміти. Кожна дитина мріє про щасливу родину, де розумні, турботливі батьки розуміють і люблять своїх дітей, захищають їх.

Вдалося знайти досить пристойну хатину в селі для наших Галини і Даринки. Це на відстані 15 км від районного центру, ходить маршрутний автобус. Вартість хати з хлівом і льохом – 18 000 грн. (враховуючи витрати на оформлення). На рахунку у Галини – 7 000 грн., які дівчині вдалося за допомогою соціальних працівників зекономити. Адже в соціальному центрі мами з дітьми проживають на свої соціальні виплати. Після року, а Даринці щойно виповнився рік, виплати дуже мізерні. Отже, більше зібрати коштів вона просто не в змозі.

Дуже хотілося б знайти небайдужих людей, які б змогли допомогти молоденькій мамі, яка стільки всього зазнала в житті, але не відмовилась від дитини, доглядає її, намагається зробити все, аби її донечка була щасливою. І так мало треба для щастя самій Галі. Мати куточок, в якому тільки вона була б господинею, щоб ніхто більше не знущався над нею морально. Вона готова працювати на землі, біля хати.

Одному йти-складна дорога, а коли ми разом – труднощі подолати можливо. Вірю, що допомога небайдужих людей поверне віру Галині взагалі в людську порядність

Можливо, я не змогла підібрати таких слів, аби достукатись до Ваших сердець, але дуже переймаюсь пошуком коштів, і готова поспілкуватись будь з ким, щоб більш докладно розповісти неймовірну історію життя дівчини, яка в своїх 22 роки вже не вміє мріяти, просто боїться мріяти. Це страшно.

Друзі, звертаємося до всіх небайдужих про допомогу. 11 000 грн. – це та сума, яка допоможе родині розпочати нове життя. Принагідно інформую, соціальний супровід цієї сім’ї будуть здійснювати соціальні працівники Центру, а також, як зазначалось вище, досвідчений волонтер Юрій. Нижче його телефони, а також № картки для перерахування коштів.