Сім’я Бистрякової*
Сім’я Бистрякової Зіни перебуває під соціальним супроводом ПБО „Надія і житло для дітей” з 26.11.2009 року. 23-річна мама сама виховує 4 дітей: 2 хлопчики: 2002 та 2008 р.н. та 2 дівчаток: 2004 та 2007 р.н. Жінка інколи випивала, часто залишала дітей надовго на свою бабу-алкоголічку. Сім’я проживала в антисанітарних жахливих умовах, в будинку було дуже холодно, діти погано одягнені. Саме з такою першою інформацією ми і почали працювати.

Зіна перший час була дуже закритою, хоча і йшла на контакт. Діти залюбки спілкувалися з соціальним працівником в ігровій формі. В роботі з дітьми ми зробили висновки, що дітьми мама не займалася, не гралася з ними, не навчала їх та не розвивала, у дітей був дуже низький рівень розвитку для їхнього віку. Тому ми будували свою роботу саме на розвитку батьківських навичок. Добрим було те, що мама прислухалася до порад. В сім’ї почали відбуватися позитивні зміни. Ми надали жінці матеріали для проведення ремонту, особливо важливо було, щоб була зроблена нова груба, оскільки та, яка була наявна, була аварійною і її неможливо було топити в повному обсязі. Зараз цей ремонт провели і в будинку тепло. Також жінці купили пральну машинку, оскільки випрати вручну для 6 чоловік важко.
Але найбільше нас порадувало, як змінилося відношення до дітей у цій сім’ї. У Зіни з’явився чоловік, який дуже гарно ставиться до дітей. По-перше, жінка з чоловіком почали відвідувати навчання з розвитку батьківських навичок для батьків, які ми проводимо щодва місяці. Результат не забарився. Мама почала займатися з дітьми, для старшого хлопчика, який має проблеми у школі, жінка найняла за свої кошти репетитора, а наша організація – логопеда. У дітей з’явилися нові іграшки: конструктори, кубики – і батьки з дітьми граються, читають для них книжки, розмовляють з ними. Влітку Зінин чоловік для дітей зробив пісочник, столик з лавочками, купили басейн. Жодного разу Зіна за останній рік не вживала алкогольних напоїв та не залишала дітей довше, ніж на декілька годин. Більше за все жінка боїться, бути схожою на свою матір. На запитання: „Про що ти мрієш?”, Зіна відповіла: „Я хочу бути як всі, щоб до мене не їздили різні комісії, і не згадували кожного разу, що моя мама алкоголічка. Я не хочу бути, як мама.”
Зараз Зіна уже самостійно може піклуватися про свою сім’ю. Але потреби у них все таки є. Наприклад, у них не має холодильника і тому влітку швидко псуються продукти, старшому хлопчику дуже важко дається навчання, і тому їм постійно необхідно наймати репетиторів (одне заняття у репетитора коштує 20 грн.), діти постійно ростуть і потребують нового одягу та взуття, канцтовари для школи, особливо зошити, альбоми для малювання, олівці, фарби, ручки, фломастери. До речі, від будинку Зіни до школи, в якій навчаються її діти – 3 км і діти ходять пішки, є необхідність купити їм велосипед, щоб їм легше було добиратися до школи.
Сім’я Кайдашенко
Сім’я Кайдашенко перебуває під соціальним супроводом ПБО „Надія та житло для дітей” з 21.06.2010 року. Сім’я потрапила під соціальний супровід через те, що батько в сім’ї має досвід виховання в інтернаті, сім’я бідна, живе в старенькому аварійному будиночку 40 м. кв. В сім’ї були проблеми з дотриманням порядку в будиночку, жінка народила четверту дитину, і її не хотіли виписувати з лікарні в цей будинок. Але оскільки сім’я не має іншого житла, то зрештою жінка з немовлям опинилася вдома. В цьому будинку проживають: жінка з чоловіком та четверо дітей: 3 хлопчика – 1997, 2000, 2005 р.н., та дівчинка 2010 р.н., а ще жінка вже п’ять років доглядає свою лежачу матір. Коли жінка була вагітною, то чоловік довгий час не працював, усвідомлюючи ризики для сім’ї та її потреби, він почав активно шукати роботу. Зараз чоловік працює на двох роботах (це в селі, де більшість населення є безробітною), але коштів, які він заробляє замало аби задовольнити всі потреби своєї сім’ї. Адже вони вирішили розпочати будівництво, щоб збільшити житлову площу, оскільки діти і батьки живуть в одній кімнаті. Сім’я не шукає допомоги, розраховує на свої сили, хоча і сподівається, що можливо їм хтось допоможе.

Ставлення батьків до дітей дуже гарне, діти ростуть в атмосфері розуміння та любові. Школярів у навчальному закладі дуже хвалять, лише відмічають, що харчування в школі платне, а сім’ї важко постійно сплачувати рахунки, і тому директор школи просить, щоб знайшли можливість оплачувати харчування двох дітей, що в сумі становить 160 грн. на місяць за двох. Також сім’я потребує памперси для немовляти. І, звичайно, придбання канцелярських товарів для школи є для сім’ї значними затратами, тому є необхідність у такій допомозі як: зошити, ручки, олівці, фломастери, альбоми, фарби, картон, кольоровий папір та інше. А ще сім’я потребує допомоги в придбанні одягу та взуття.
* – імена дітей та батьків змінені
Продовження історії!
Пойшли новорічні та різдвяні свята – час радості, див, подарунків та сподівань. Традиційно ми вважаємо прихід нового року – завершення справ, підведення підсумків і планування, часом святкувань та корпоративних вечірок.
А ще – це час коли більшість згадує про тих, кому необхідна наша підтримка, про дітей-сиріт, дітей, які опинилися в скрутних життєвих обставинах і намагається порадувати їх. У світі вже не один рік існує практика перенаправлення корпоративниго бюджету на благодійність. Минулого року наш інтернет-проект ініціював проведення акції “Поділись святом!”.
До акції першими приєдналася Компанія Аструм Інвестиційнний Менеджмент. Вони вирішили виділити частину своїх корпоративних коштів на допомогу двом Макарівським сім’ям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.
Родини отримали таку необхідну у господарстві техніку – нові холодильники. Радості не було меж.
Дякуємо Ювалю Шавіту та компанії Аструм Інвестиційний Менеджмент, нашим друзям ПБО “Надія і житло для дітей” та всім, хто прийняв участь у цьому проекті. Надіємося на дільнійшу тісну співпрацю.
Пам’ятайте, почати рік з добрих справ і подарувати діловим партнерам не звичайний сувенір, а листівку, зроблену дитячими руками, найкраще! Адже Ви даруєте безцінне радість, посмішку, участь у врятуванні життя.
Інтернет-проект
www.detdom.info