Олександрійська школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Хочу допомагати  |
Зустріли нас зосереджені дитячі обличчя — 382 вихованці (з них 100 дітей — сироти, 50 — напівсироти, 106 — позбавлені батьківського піклування, 45 — відібрано у батьків, 28 — батьки засуджені, 7 — підкинуті, 26 — батьки у розшуку, 8 — батьки відмовилися від дитини, 2 — батьки хворі). Одразу помітили потребу в одязі. А потім ми вже не знали, чого дітям треба у першу чергу. Сказати, що приміщення слід ремонтувати — нічого не сказати. |
Тут не часто усміхаються і довіряються лише своїм. Ми познайомилися з хлопцем, внутрішньо схожого на їжачка: за “колючками” він ховав свою цікавість і бажання бути почутим. Ми багато говорили про життя, і він кинув, мовляв, якось самі прорвемось. Але своїх дітей вже точно не покине…
 Діти завжди раді подарункам |
Якщо у розмові діти і згадували батьків, то відводили погляд або опускали очі додолу… На питання як опинилася тут, дівчинка відповіла мені: “А можна не говорити” і цим сказала все… Інша — розплакалася, згадавши про бабусю у лікарні… У ці моменти я згадала вислів Марини Михайлової, представника БФ “Ліга прийомних сімей”, яка також брала участь в автопробізі: “Ми не можемо змінити їх минуле, але ми можемо змінити їх майбутнє”. Тільки чи змінюємо? |
Для небайдужих: Інформація про Олександрійську школу-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування
Pantaivka.jpgОльга Скрипкіна,
тижневик “Слово Просвіти”, число 41 за 2006 р.
Наша адреса вул. Машинобудівників 2в
Контакти для зв’язку 
Email
Хочу допомагати 
