Привітання Коростишівських вихованців

Все почалось з того, що снігопад трохи змінив наш маршрут і замість поїздки в Чернігівскьу область ми вирішили першими привітати з Новим роком вихованців Коростишівскьої школи-інтернату, що у Житомирській області.

 Довіряючи словам директора, про те що можна завітати в будь-який момент ми вирушили в дорогу і вже потім зв’язалися з керівництвом і попередили, що будем через декілька годин. Школу знайшли тільки після деяких вказівок місцевого таксиста, який був здивований нашою зацікавленністю у цьому закладі.

Зустрів нас Віталій Іванович (директор) і запропонував перед зустріччю з дітьми оглянути територію школи, щоб ми мали уяву про умови, в яких живуть і навчаються близько 100 дітей віком від 7 до 18 років. Незважаючи на ремонт нам дозволили оглянути більшість кімнат, швейну і взуттєву майстерні, більш-менш облаштований спортивний зал, їдальню і, сучасний медичний ізолятор, що було побудовано коштами спонсорів.

Після цієї невеличкої екскурсії ми зустрілися з тими вихованцями, які залишалися на вся свята у школі, тому що їм зовсім немає до кого їхати, всього чоловік 10. Реакція на наш приїзд була неоднозначною: дехто відкрито зацікавився нашими особами і слухав кожне слово, дехто трошки байдуже (чи це такий прояв сором’язливості) реагував на нашу присутність. Питання самі не задавали, тільки іноді відповідали на наші питання і слухали наші розповіді.

Через деякий час за однією з дівчат таки приїхав хрещений батько, щоб забрати на свята і вона вибігла з кімнати з більш ніж радісним обличчям. Тоді я побачила очі тих, хто залишився, і зрозуміла, як це жахливо бути непотрібним.

Ми роздали подарунки тим, хто був і залишили ще 90 пакунків для тих, хто повернеться до школи після Різдва. Сподіваюсь, дітей порадують наші невеличкі сюрпризи.

Від’їжджали ми зі змішанними почуттями і бажанням, щоб цей візит не був першим і останнім, тому що подарунки – це другорядне, є багато інших питань, з якими треба допомагати, аби випускники могли влаштуватися в нашому недосконалому суспільстві, яке не висловлює особливої толерантності до людей з вадами і внутрішніми проблемами.

Варвара Година