Всі, хто хоча б один раз відвідав Пугачівський будинок-інтернат не можуть не запам’

З першого погляду кидається в очі її життєрадісність та любов до життя. Навіть не відразу помічаєш її фізичні та розумові вади.
Звичайно багатьох проблем можна було б уникнути, якби дівчинка виховувалась в сім’ї та проходила постійно профілактичні огляди. Від дівчинки ще в дитинстві відмовились батьки і її родиною став інтернат.
Однією з головних проблем дівчинки є вроджена хвороба, яку в народі називають «вовча паща». У неї відсутня частина піднебіння, і це сильно впливає на мову дівчини, робить мову дуже нерозбірливою. У дівчинки обмежене коло спілкування, знаходячись в інтернаті, вона спілкується лише із персоналом та волонтерами. Дівчинка мріє вільно висловлювати свої думки, але це лише мрія…

І ось за допомогою волонтера Сергія (нік Serj) Оля 14 листопада 2013 року пройшла обстеження у Києві на кафедрі оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця у лор-лікаря Кринечко Лілії Романівни та була оглянута в приватним хірургом Дмитром Вадимовичем. Дівчинка мужньо перенесла поїздку до Києва (дорога в одну сторону тривала біля з-х годин), здачу всіх аналізів, огляд у лікарів.
Але на жаль, спеціалісти не радять робити операцію.
Основними причинами такого рішення є те що:
– даний дефект не впливає на інші життєво-важливі функції організму;
– операція не виправить ситуацію. Дівчинці потрібно буде знову з початку вчитись говорити для цього потрібно кожного дня займатись із логопедом і самостійно виконувати ряд вправ. І Оля повинна розуміти лікаря, що вона може не виконати із-за затримки розумового розвитку.
– складність після операційного періоду. Чим старшою стає людина, тим важче вона переживає хірургічне втручання, а Оля і так має дуже вразливий організм і має цілу низку проблем зі здоров’ям.
Тому прийнято рішення не робити операційного втручання.
Але це не зупинило нас! Ми дуже хочемо допомогти Олі вільно спілкуватись. Найблищим часом заплановано приїзд логопеда в Пугачівський будинок-інтернат із Коростеня, проведення огляду дівчинки та вияснення можливості покращення дикції.

Оля не падає духом і зараз почала займаєтись танцями, освоїла модний танець «брейк-данс» і мріє потрапити на велику сцену 
А у вільний час вона готує сувеніри на згаду – мініатюрні рукавички, які потім дарує своїм друзям-волонтерам!

Ось так вона без слів виражає свою любов !!!
Наші лікарі також отримали такі сувеніри! 