Кирило П. цього року став учасником програми «Успішний старт». Хлопець навчався у школі-інтернаті. Дома складна ситуація, мама мало цікавилася життям Кирила та рідко забирала додому. Тому директор інтернату звернулася до нас з проханням допомогти хлопцеві на порозі самостійного життя.
«В школі все було зрозуміло, годували, навчали, видавали речі, прали та прасували. Там мені було добре. А зараз все треба робити самостійно. Я не вмію готувати, видали банківську карту, а я ніколи не користувався такими речами» – розповідає Кирило своєму старшому другу Альоні.
Ми розуміли, що хлопцеві потрібна не тільки фінансова підтримка, але й найголовніше підтримка старшого друга. Складнощі були в тому, що Кирило вступив навчатися у Мелітополь й ми не як не могли знайти волонтерУСа в цій місцевості. Вирішили зробити експеримент, й познайомили Кирила з Альоною з Кременчука. Альона має досвід спілкування з важкими підлітками. Дуже зацікавилася хлопцем та й вирішила, що відстань не має значення. До цього часу Альона та Кирило спілкувалися телефоном, користувалися відеозв’язком. Цими вихідними Альона запросила Кирила до себе в гості. І ось зустріч відбулася. В колі родини хлопця навчали готувати прості справи, піклуватися про свої речі, відстоювати власні кордони та інше.

«Це не одноразова зустріч. Я розумію, що потрібна хлопцеві. Тому, однозначно будемо їздити одне до одного» – повідомляє Альона.
Ми також сподіваємося, що ця дружба буде міцнішати чим далі. Декілька учасників «Успішного старту», які навчаються в Херсоні та області досі не мають власних волонтерУСів. Може історія Альони та Кирила надихне й тебе на таке волонтерство?
