Цього разу до Комарівської школи-інтернату волонтери з Опер Центру поїхали з насиченою програмою – різноманітні майстер-класи та тематичні бесіди. Звісно, кожна дитина також отримала персональні подарунки. Проте, те що подарували діти навзаєм невимовно більше
«Ми вже скоро будемо, нам залишилося 30 хв. в дорозі. Ви нас все ще чекаєте?» , – з таким питанням ми подзвонили до завідувачки Комарівської школи-інтернату, коли вже проїхали добрячих 100 кілометрів і чекали на зустріч з дітками. «Вони вже з самого ранку мене питаються чи скоро ви будете. Всі чекають з нетерпінням» , – відповіла вона і волонтери в автобусі одразу відчули якусь особливо теплу атмосферу передчуття зустрічі з друзями.

Коли автобус приїхав до воріт школи-інтернату, то поруч з ними гралося лише кілька дітей, але з гучними словами «ПРИЇХАЛИ» за хвилину волонтерів зустрічав вже цілий натовп дітей. Хто сміливіший, той підбігав вітався за руку, решта ж обмежилася помахом руки, гучним «Добридень» і невимушеною посмішкою.
Всі дітки швидко розбилися по групкам та розійшлися по різним аудиторіям, де і розпочалися бесіди та майстер-класи. В кожній групі була своя особлива атмосфера – єднання і цікавості до того всього, що розповідають. Діти слухали волонтерів і вчилися тому, що їм показують. Волонтери ж слухали дітей, адже вони розповідали про все-все: як їм живеться, як вони спілкуються між собою, куди вони їздили, що планують робити весною і влітку, що вони хочуть, аби ми приїжджали до них частіше…
В цей час старші хлопці готували особливий сюрприз для дівчаток як подарунок до Міжнародного жіночого дня, який зовсім нещодавно святкували. Вони спільно з майстром робили величезний торт, пройшовши всі етапи від підготовки коржів до прикрашання. А ще для кожної дівчинки вони власноруч зробили квітку з повітряних кульок. Тож, коли всі дівчата прийшли на обід, то хлопці вручили їм квіти, розрізали торт та пригостили їх смачним творінням, яке зробили власноруч.
А ще у цю поїздку з волонтерами поїхав майстер, що робить солодку вату. Зайвим буде розповідати якою популярністю він користувався серед дітей. Всі спробували вату, подекуди, навіть просили по дві порції. До ласування повітряним дивом долучилися також і волонтери.
Наприкінці поїздки зробили групове фото. Це означало, що вже скоро волонтери поїдуть. Коли ж стояли біля автобусу, щоб попрощатися, то дітки оточили своїх дорослих друзів і старалися відчути обійми кожного волонтера.
Звісно ж, команда волонтерів пообіцяла приїхати знову. І обов’язково з подарунками і майстер-класами для діток. Можливо навіть приймуть виклик і позмагаються у волейболі. Але як і в цій поїздці, так і в наступних на волонтерів чекатиме особливий подарунок від дітей – їх увага, дружба, любов і тепло дитячих посмішок!

Враженнями від поїздки діляться волонтери.
Олена К.: « Это моя третья поездка в этот детский дом. В этот раз было очень приятно, что детки уже узнают меня, помнят мое имя – только увидев, сразу радостно бегут обниматься. Эта поездка оказалась насыщенной: сладостями, подарками и мастер-классами. Я со старшими мальчиками надували шарики-конструкторы, и делали девочкам цветы, чтобы поздравить их с прошедшим 8 марта. Девочки были приятно удивлены вниманием мальчиков))
Думаю, такие поездки очень полезны как деткам, так и нам, ведь – это очень большой заряд позитива на долгое время » .
Валентина С.: «До Комарівської школи-інтернату я їздила вдруге і залишилася задоволеною від зустрічі з дітлахами . Чудові дітки з чуйними серцями і теплими посмішками. Кожній дитині хотілося приділити максимальну увагу. Адже всі вони унікальні і неповторні, всім їм потрібна турбота і звичайне спілкування. Під час проведення майстер-класу по виготовленню вічного календаря всі як один, підходили і ділилися своїми маленькими перемогами. Важко описати словами емоції, які переживаєш, коли бачиш блиск радості в цих маленьких оченятах.
Беручи участь у подібних заходах, змінюємося ми самі і не потрібно боятися таких діток, потрібно просто їх любити і дарувати частинку своєї душі».