Завдяки нашій допомозі дитина може повернутися в родину!

На Житомирщині в Емильчинському районі, в дуже глухому та далекому від цивілізації селі Новосілка проживає родина Ревчуків. Про них нам розповів родич – дядько Микола, який з останніх сил чим може допомагає родині (до речі дядько сліпий). На наше прохання про допомогу відгукнулася Вікторія з «Волонтерського руху Коростеня», наш давній друг та надійний і відповідальний волонтер.  Трохи поблукавши по розбитих дорогах, Вікторія, нарешті, потрапила  в селище на «самому краю світу». Мама Саша, молода симпатична дівчина, була дуже рада, що, вона може поспілкуватися з якоюсь людиною, адже  практично не має такої можливості, коло спілкування – чоловік та маленькі діти. Далі викладаємо розповідь самої Вікторії:

«Коли Сашина мама вийшла вдруге заміж, то відносини з вітчимом не склалися, і дівчина мріяла скоріше закінчити школу та почати своє самостійне життя. Як показує досвід, самостійно підлітку це зробити завжди важко. Тому, Саша не продовжила навчання далі, познайомилася з майбутнім чоловіком Олександром  (він на 14 років старший від неї) та переїхала жити до коханого.

Жити довелося в глухому селі, в будинку без умов і зручностей, разом з повністю паралізованою  лежачою свекрухою. Завагітніла старшим хлопчиком Микитою, фізично було не важко, а от морально дуже, що і позначилося на відносинах з Олександром. На 9 місяці вагітності після сварки Саша йде жити до мами, а коли потрапляє в пологовий будинок  та приходить день виписки, ніхто не приїжджає її забирати. Вітчим не пускає маму, а чоловік Олександр, напевно, просто не знав, що вона там. З пологового будинку Саші та її малюкові йти нікуди. Так маленький Микита на 4 роки опиняється в Будинку маляти, а мама щомісяця його відвідує. Відвідує і весь час сподівається  забрати.

Вони знову живуть з Олександром, обидва влаштовуються працювати і сподіваються, що скоро стане легше та вони зможуть забрати хлопчика. Незабаром Саша дізнається, що знову вагітна. Під час вагітності захворіла на запалення легенів і отримала  діагноз: туберкульоз. Як потім з’ясувалося, це була всього лише підозра на хворобу, на щастя, самого туберкульозу  у Саші немає. Але з цим діагнозом вона народжує дівчинку Світлану. З огляду на історію з першою дитиною, а також анамнез, в якому написано: “туберкульоз”, Саші рекомендують, тимчасово, відправити дитину в дитячий будинок.  Незабаром помирає свекруха. Саша та Олександр роблять дрібний ремонт в будинку, у чоловіка є стабільна робота і зарплата та вони отримують можливість забрати Микиту з дитячого будинку, з надією на те, що через кілька місяців заберуть і Світлану. Тут Саша дізнається, що чекає на третю дитину і дуже переживає, щоб дитинка після народження залишилася  з нею. Через переживання малюк народжується хоч і раніше терміну, але цілком здоровим і благополучно проживає з мамою і татом вдома! Сьогодні старший  син Микита 5,5 років і маленький Володимир 3 міс. живуть з мамою і татом,  але 3-річна Світланка все ще залишається в дитячому будинку.

ПОБУТ

Сім’я живе в старенькому будиночку, який дуже потребує ремонту. Дві маленькі кімнатки, одна з яких служить спальнею, кухнею і ванною одночасно. У мами  є бажання, зробити ремонт в повністю розваленій кухні і тим самим звільнити для дітей дві кімнати. Але можливостей немає.  Добрі люди дали в борг кроликів і свинку, щоб сім’я могла розвести хоч якесь господарство. Саша ділиться, як добре було б мати коня або трактор, тоді не тільки свій город можна обробляти, але і у людей,  а це завжди дохід в родину. Але для Саші і Олександра – це тільки нездійсненні мрії,  зарплати тата ледь вистачає на їжу. Перед самими пологами Саша встигла навіть посадити картоплю, буряк і моркву на городі, а коли народився малюк, то тікала полоти грядки поки він спав. Так що своєю картоплею на зиму запаслися. Їжу готують на старій електроплитці, грошей немає навіть  щоб заправити балон з газом. Все прання тільки вручну  і це при тому, що малюк три місяці обходиться без памперсів, добре що було літо. Але як буде далі? Не маючи можливості приготувати нормально їжу, випрати, без спального місця дуже важко і з двома маленькими дітками, але ж є ще й третя крихта в дитячому будинку,  яка теж хоче додому.

P.S. Хотіла ще поділитися з вами особистим враженням. Ця бідна жінка весь час виправдовувалася,  що вона «народила стільки дітей».  Наче я її приїхала лаяти. І все вибачалася, що вона не зробила аборт.  І так гірко стало в цей момент … Намагалася розповісти їй, що дітки – це здорово, адже і у мене їх теж троє. Але, думаю, що Саша залишилася при своїй думці…»

Ми спілкувалися з соціальним працівником Ольгою Василівною, яка веде цю сім`ю. Відгуки вона дає хороші – батьки давно вже не зловживають алкоголем, за дітьми доглядають, допомогу, яку отримують використовують за призначенням.

Отже, наша головна ціль: допомогти родині подолати складні життєві обставини, щоб маленька Світланка проживала разом з мамою, татом та братиками. Нам всім разом треба допомогти налагодити побут, город, господарство, щоб Саша відчувала в собі сили забрати дитинку з інтернату, головне те, що батьки дітей люблять та дбають про них, може не все так добре виходить, але є готовність вчитися.

Наш план:

1. Заправити балон газом (300 грн.) (закрито)
2. Провести в будинок воду, щоб була можливість мити дітей та прати білизну Сума до збору:16135 грн. (детальніше тут>>) (закрито)
3. Придбати пральну машину можна б.у (закрито)
4. Забезпечити дитячими речами та іграшками:

     Микита –зріст  110, розмір взуття 26 – потрібен весняно-зимовий одяг:

     черевики, кросівки, куртки на осінь та зиму, теплий спортивний костюм, розвиваючі ігри        (по-типу музикальної абетки, конструктори, книжки, машинки)

      Володя – одяг на 3-9 місяців:

     бодічки, костюмчики, осінній та зимовий комбінезони, брязкальця, підгузки (поки розмір          3), іграшки, крісло-качалочка (закрито)

Табличка розмірів дітей станом на 18.04.17 р.

     5. Дуже потрібна шафа (хто може передати б/у?)

     6.Предмети побуту:

      електроплитка (закрито)
      посуд
      постіль

      7.Ремонт кухні (потрібні будівельні матеріали з`ясовуємо)

Посилку можна надіслати Укрпоштою:

11255 Житомирська область, Емельчинський район, село Бараші на ім`я Ревчук Олександра

(прохання, попереджувати нас про посилку відписавшись в коментарях або зателефонувавши координатору), річ у тому, що пошта знаходиться в другому селі і треба повідомляти батьків.

Реквізити для перерахування коштів: картковий рахунок Приватбанку 5168 7427 2253 1138 на ім`я волонтера Шило Олега Михайловича