Типова історія випускниці інтернату

Допомогу цій родині призупинено. Старша дівчинка знаходиться в інтернаті. Відновлення допомоги відбудеться, коли мама забере дитину додому.

На жаль, нам знову доводиться розповідати історію, де головною героїнею стає випускниця інтернату.

Аня познайомилася з Наталею ще в далекому 2006 році, коли молодий і ще не досвідчений інтернет-проект «детдом.інфо» організовував автопробіг дитячими будинками України.

Йшов четвертий день автопробігу і колона автомобілів, наповнених радісними і щасливими обличчями волонтерів дісталася до Цюрупинської школи-інтернату. Чомусь Наталі назавжди запам’яталися очі цієї дівчинки, такі глибокі і сумні. Всі діти прагнули елементарного спілкування. Брали за руки. Просили залишити адресу для листування, питали телефони.

Наталя відразу вирішила, що хоче спілкуватися з дівчиною. Всі ці одинадцять років дружба не припинялася. За цей час Аня виросла, вийшла заміж, народила дітей. Звичайно, Наталя не часто бачилася зі своєю підопічною, все таки відстань Київ-Херсон не така близька, але підтримка порадою, добрим словом Анні завжди була потрібна, адже рідних батьків вона навіть не пам`ятає.

Наталя звернулася до нас за допомогою після того, як в сім’ї у Ані сталася трагедія: історія трапилася “по п’яні” з чоловіком Ані …. випив з товаришем, той підбив його покататися на першій-ліпшій машині … зламали, покаталися, їх спіймали . Суддя присудив 5 років.

Наталя: «Я не виправдовую вчинок, але для раніше не судимого і не замішаного в поганих справах молодого чоловіка, у якого в сім’ї 2 дітей і дружині через два тижні народжувати, як-то занадто сильний вирок. При тому, що він каявся у скоєному, виплатив штраф. »

Аня не розповідає втішного про чоловіка, каже, що він постійно просить передати йому гроші і посилки, новонародженою дитиною не цікавиться, він і раніше не виявляв єнтузіазму, правда не пив, але і не прагнув знайти хороший заробіток, перебивався підробітком на городах. Коли він був на волі, вони жили в будинку його батька-п’яниці. Там Аня за свої гроші зробила багато (купила насос, підключила світло, зробила документи, і інше.) Але там стало жити неможливо, батько став агресивний і Анна боїться за життя і здоров’я своїх трьох дітей. Після того, як посадили чоловіка, вона переїхала до свекрухи, але це будинок вітчима, тому Анна зі своєю купою дітей там на пташиних правах. Пробувала переїхати, знайшла будинок з двох кімнаток і літньої кухні, де її пустили пожити за – наведення порядку в будинку і на ділянці і оплати за світло. Але, нажаль, з доходом в 850 грн. в місяць і трьома дітьми, один з яких новонароджений, без городу та господарства, сильно не протягнеш. Повернулася назад до свекрухи, але рішуче налаштована вести своє окреме господарство.

Потреби:

– електроплитка (передано)

– чайник (передано)

– рушники

– постільна білизна (передано)

– сковорідки (передано)

– чашки

– тарілки

– каструлі

– канцтовари для школи (передано)

– дитячі іграшки (для молодшого)

– памперси 4 розмір 

– дитячий одяг

таблиця розмірів оновлена станом на 18.01.2018 р.

Все можна надіслати Укрпоштою (Нової пошти в селі немає)

75130 Херсонська обл., Олешківський район, с. Костогризово, пров. Зелений, 18 (поштове відділення) на ім`я Аня Сичова

Впевнені, що це у Ані тимчасові труднощі. Дитина підросте, вона зможе працювати, колись чоловік вийде з в’язниці …. Як сказали нам в сільській раді села: «Це далеко не найбідніша родина», але подивившись фотографії будинку, напрошується запитання: «А як же живуть бідні ..?»

Дякуємо Інні Георгієвні соц. працівнику  центра у справах сім`ї та молоді Олешківського району за допомогу у зборі інформації. 

Реквізити для перерахування коштів: картковий рахунок Приватбанку 5168 7420 2343 3661 на ім`я волонтера Шило Олега Михайловича