Шукаємо роботу для випускниці інтернату!

Вчора до нас завітала привітна дівчинка Діана. Хочу про неї трошки розказати і вам. Типова історія для випускника інтернату. Діані 21 рік. Більшу частину свого життя вона провела в інтернаті в місті Конотоп, звідки вона родом. В тому ж місті проживає і ії родина, але дівчина з матір’ю не спілкується. Після інтернату Діана вступила в училище в місті Суми, де вивчилась на швачку. Далі вона подалася в Київ, мабуть, шукаючи гарної долі і щасливого життя. Спочатку все було не так і погано. Влаштувалась на роботу продавцем на розкладці, знімала ліжко-місце. Але, так трапилось, що паспорт дівчина віддала роботодавцю, не знаючи, як і більшість інтернатовських дітей, що при працевлаштуванні потрібна лише копія. Потім позичила грощі на оплату житла, не змогла повернути борг і паспорт залишився у власника бізнесу. Де його шукати, це питання. Опинившись без документів і  роботи дівчина залишилась на вулиці.

Розказали нам про Діану дівчата з магазинчиків, які розташовані біля метро Житомирська. Там дівчинка була як «син полка», місцеві працівники кіосків і магазинчиків підгодовували і пропонували грітися в приміщеннях. Ввечері Діана йшла до підземного переходу, де і проводила всю ніч. Ми запропонували Діанці приїхати до нас і заробити грошей, прибравши в офісі. Вона цілий день провела з нами, старанно прибирала, хотіла сподобатися, а ми теж не дарма втрачали час. Почали своє розслідування і шукали методи допомоги цій дівчинці. Хочу одразу сказати, всі інстанції, куди ми зверталися, дуже швидко допомагали вирішувати питання.

Перше завдання, зрозуміло, треба відновити паспорт і влаштувати дівчинку на ночівлю. Спочатку зателефонували в училище, де Діана вчилася, там її пам’ятають. Підняли архіви, знайшли телефон і адресу матері, також дали номер телефона  служби у справах дітей і соціального працівника, які мають інформацію про сім’ю. Зателефонували туди. Нам розказали, що мати не зловживає алкоголем, але всі проблеми були через відношення з відчимом. Підказали, що з відновленням паспорту нам можуть допомогти в Конотопському центрі соціальних служб сім’ї, дітей та молоді. Там ми одразу знайшли взаєморозуміння з директором Іриною Ігорівною. Вона підтвердила, що заочно паспорта не відновити, треба Діані їхати в Конотоп. Одразу направила соціальних працівників до матері Діани і вже через пів години вона нам сама зателефонувала. Казала, що не проти щоб дівчинка приїхала, обіцяла, допомогти в відновленні документів. Також ми дізналися, що Діанка має діагноз «легка розумова відсталість», але інвалідності не має. При спілкуванні з мамою, можна було здогадатись, що вона не бажає проживати з дочкою, хоч на словах вона стверджувала інше. Вчора посадили дівчинку на поїзд, мама обіцяла зустріти (все під контролем соц. працівників). Сьогодні вранці, мама Алла, зателефонувала. Все гаразд, Діана вдома!

Але ця історія ще не має закінчення. Діана їхала налаштована на те, що, як тільки відновить документи, одразу повернеться назад. Ми звертаємося до всіх благодійників, волонтерів, ДАВАЙТЕ РАЗОМ ПОДУМАЄМО І ВИРІШИМ, ЯК МОЖНА ДОПОМОГТИ ДІВЧИНЦІ!!!