20 грудня у Києві відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Збереження традиційних сімейних цінностей в Україні», організований Спілкою християнських письменників України (СХПУ). Захід зібрав громадських, культурних, релігійних діячів, журналістів і політиків, повідомляє “Релігія в Україні”.
Круглий стіл модерував голова СХПУ Костянтин Шаповалов. Основними завданнями зустрічі організатори намітили об’єднання зусиль у напрямку збереження сімейних цінностей в Україні; вироблення чіткого практичного плану щодо співпраці громадських організацій, культурних діячів, працівників ЗМІ на найближче майбутнє у напрямку протистояння аморальним законам, які руйнують традиційні сімейні цінності. На розгляд круглого столу були винесені такі теми: “розповсюдження в Україні та агресивний прояв негативних антисімейних явищ: гомосексуалізм і т.п.; небезпека ювенальної юстиції; телебачення – засіб пропагування як сімейних цінностей, моралі, так і аморального, деструктивного виховання”.
Першим слово мав представник ВГО “Батьківський комітет України” Дмитро Барабась. Левову частину виступу він присвятив ювенальній юстиції (судочинству у справах неповнолітніх), яка запроваджується в Україні. На його думку, ця юстиція є “системною загрозою” для української родини, оскільки займається вилученням дітей з родин.
Екс-депутат Верховної Ради України Павло Унгурян серед проблем, що руйнують інститут сім’ї, назвав дошлюбні стосунки молоді, проблеми у самому шлюбі (які призводять до дитячого сирітства або насильства у родинах), а також “найжорсткіші” форми ювенальної юстиції в Україні. Політик запропонував громадськості долучитися до активного формування державної сімейної політики, популяризувати традиційні сімейні цінностіі в школі, медіа, в різних корпоративних культурах. Павло Унгурян нагадав, що ООН оголосила 2014 рік Роком сім’ї, що дає змогу провести низку відповідних заходів на конфесійному, громадському і державному рівнях.
На круглому столі були присутні представники УПЦ протоієрей Андрій Ткачов, настоятель храму преподобного Агапіта Печерского в Києві, та протоієрей Олег Мельничук, настоятель столичного храму Різдва Богородиці. Зокрема, отець Андрій Ткачов у своєму емоційному виступі запропонував “розширити поняття сім’ї”, щоб воно включало багатодітність. Полемізуючи з сучасними ліберальними тенденціями у Європі, священник закликав східняків бути “старообрядцями у Європі”, “хранителями свободи”, тобто традиційних сімейних цінностей. Також отець Андрій висунув тезу про “сакральність влади” і як приклад навів вручення Президенту України булави під час інаугурації. Тому священнослужитель не сприймає “хамство Майданне”, а за взірець ставить мирні протестні акції Мартіна Лютера Кінга, якого, за переконанням протоієрея, “застрелила американська влада”.
Гарник Кочарян, доктор медичних наук, професор, академік Російської Академії Природознавства, виголосив доповідь, в якій на фактичному маттеріалі доводив неприродність гомосексуальних стосунків і шлюбів, відстоюючи думку вчених, які вважають гомосексуалізм хворобою. У свою чергу, київський психолог, кандидат психологічних наук Людмила Гридковець поділилася 15-річним досвідом лікування християн, що мають схильність до гомосексуалізму.
Інший науковець — доктор філософії Петро Гусак, старший викладач кафедри філософії Інституту родини та подружнього життя Українського католицького університету — представив присутнім нові видання, в яких досліджуються загрози нової гендерної ідеології у деяких країнах Європи. Петро Гусак застеріг від бездумного копіювання західних моделей статевого виховання.
Лариса Криворучко, заступник голови громадської комісії з питань захисту інтересів сім’ї і сприяння реформуванню законодавства щодо кримінальної (ювенальної) юстиції в Україні, яка представляє думку громадських і релігійних організацій при Міністерстві юстиції, у своєму виступі висловилась за те, щоб сімейне законодавство України радикально не змінювалось, а реформувалося в контексті традиційних сімейних цінностей. Вона ж висловила незадоволення тим, що зараз у Полтавській області здійснюється пілотний проект, який передбачає, за її словами, “презумпцію винності батьків” перед дітьми. Щоправда, деталі цього проекту не були озвучені.
Майже кожен учасник круглого столу піддавав нищівній критиці стан моралі у Західній Європі. З промовикерівника російського руху “Російські матері” Ірини Бергсет, яка через скайп брала участь у круглому столі, випливало, що гірше, ніж у Європі, стану суспільної моралі ніде шукати.
На противагу негативізму і категоричності, що під час обговорення лунали в бік Європи, деякі учасники зустрічі намагалися не драматизувати ситуацію. Зокрема, голова Альянсу професійних християнських організацій України, адвокат Сергій Гула навів перелік країн Євросоюзу, де зберігаються традиційні сімейні цінності, а “гомодиктатура” не змогла перемогти. Протоієрей Євген Заплетнюк, голова Місіонерського відділу Патріархії УАПЦ, висловився за те, щоб не зациклюватися на критиці гомосексуалізму, адже є більш поширені протиприродні гріхи, наприклад обжерливість, які залишаються поза суспільною критикою.
Психолог Людмила Гридковець застерігла від сліпого наслідування суспільних ідей як Західної Європи, так і Росії. Вона виступила за втілення вітчизняних програм, які, зокрема, розроблені українськими фахівцями-християнами і спрямовані на зцілення в першу чергу родини, бо саме з неї починається статеве і моральне виховання нового покоління.
Завідувач кафедри церковної історії Київської православної богословської академії УПЦ Київського Патріархату протоієрей Віталій Клос також закликав присутніх боротися з причинами, а не наслідками. При цьому він згадав декрет радянської влади про відокремлення Церкви від держави, який зіграв значну роль у занепаді суспільної моралі.
Головний редактор порталу “Релігія в Україні” Сергій Штейніков звернув увагу присутніх, що ювенальна юстиція, яка запроваджується в Україні, займається винятково кримінальними злочинами неповнолітніх і не втручається у сім’ю. Як виявилось, абсолютна більшість учасників круглого столу не читали закон про створення судів у справах неповнолітніх, які презентують ювенальну юстицію в Україні. Журналіст закликав запрошувати на подібні заходи опонентів, в тому числі державних посадовців, і лише в діалозі з ними виробляти більш-менш об’єктивну позицію. Також редактор видання поставив під сумнів популяризацію деяких проектів сімейного влаштування дітей-сиріт, які застосовуються православними і протестантськими благодійниками. Йдеться насамперед про Банченський сиротинець у Чернівецькій області єпископа Михаїла (Жара) і дитячий будинок у Маріуполі пастора Геннадія Мохненка, де кількість прийомних дітей в одній родині сягає десятків і сотень чоловік. Такі приклади, на думку виступаючого, при всій повазі до засновників згаданих дитбудинків, не можуть служити зразком для наслідування, оскільки гігантська кількість дітей в одній родині не дозволяє приділяти ім достатньої уваги з боку батьків, а у випадку Банченського сиротинця діти фактично мають одного батька-священика, до того ж ченця. Отже, треба орієнтуватися на “малі” форми дитячих будинків сімейного типу, з наявністю двох звичайних батьків.
Виступ редактора порталу “Релігія в Україні” спонукав до дискусії, під час якої частина учасників схилялася до широкого тлумачення ювенальної юстиції. Очевидно, що таке ж тлумачення потрапило до резолюції круглого столу, яка засуджує як ювенальну юстицію, так і решту суспільних явищ, які були визнані учасниками зустрічі небезпечними для України.