Давно не писала нічого на сайті із власних роздумів. Але, як кажуть, вже наболіло.
Допомагати чи ні? Як допомогти щоб не нашкодити? Дані питання настільки важливі!
Раніше, завжди притримувалась думки, що потрібно завжди допомагати людям, які опинились у скрутному становищі.
Але останнім часом все частіше задумувалась… і останні новини про родину Чалих змусили знову і знову задавати собі дані запитання… і якщо чесно зовсім не знала як собі відповісти.
На днях ще подруга розповіла про родину, в якій батьки «виховують» чотирьох дітей. Чому виховують написано в лапках? Тому що дійсно виховують лише на словах.
До дітей тато і мама не мають ніякого діла, навіть не слідкують за харчуванням та станом здоров’я… Батьки не зловживають алкоголем, просто живуть в своє задоволення під дахом зі своїми рідними дітьми… Нещодавно до даної родини приходив соціальний працівник і їм було зроблено попередження щодо вилучення дітей до дитячого будинку.
І ось у мене виникли запитання чи варто допомагати даній родині? Як саме їм можна допомогти, якщо батьки не бажають приймати допомогу? Чи іноді можливо краще бути просто спостерігачем? Можливо іноді краще дітям не мати перед очима приклад таких батьків, які нічому доброму їх не навчать?
Можливо це звучить жорстоко по відношенню до таких дітей, але напевно вперше в житті я подумала, що дітям буде краще в дитячому будинку. Можливо саме там вони зможуть вирости з розумінням що таке справжні людські та сімейні цінності…
У мене є знайомі випускники інтернатів – це гарні люди, сформовані особистості, вони добрі та чуйні, готові завжди прийти на допомогу іншим людям. Вони є прикладом для інших.
А не виховані в родині, де батьки постійно використовують допомогу інших людей, не стараючись змінити щось у своєму житті. І діти на їхньому прикладі також звикають до даного стилю поведінки, стають корисливими, примхливими, не формуються як особистості, постійно потребують допомоги. Звичайно дуже шкода таких дітей, і зрозуміло, що для них їхні батьки будуть найкращими, якими б вони не були…
Вже декілька тижнів розмірковую над даними запитаннями…. А як думаєте ви?
