Щаслива новина для колишніх вихованців ДБ „Барвінок”

„Жодні „дитячі садки”, „дитячі будинки”, „Притулки” і тому подібні фальшиві заміни сім’ї не дадуть дитині необхідного, бо головною силою виховання є те взаємне почуття особистої незамінності, яке пов’язує батьків з дитиною і дитину з батьками своєрідним єдиним зв’язком – утаємниченим зв’язком кревної любові. В сім’ї, і лише в сім’ї, дитина почуває себе єдиною і не замінною, вистражданою і невідривною, кров від крові і кість від кості; істотою, яка виникла в потаємній сполученості двох інших істот і зобов’язана їм своїм життям; особистою, раз і назавжди приємною і милою в усій її тілесній-душевній-духовній своєрідності. Це не може бути нічим замінено; і як би зворушливо не виховувався декотрий годованець, він завше буде зітхати десь на самоті про свого кревного батька і про свою кревну матір…”

І.О.Ільїн, філософ (1883–1954)

В рамках проекту деінституціалізації ПБО „Надія і житло для дітей” в Україні було ініційовано позачергове засідання комісії із захисту прав дитини Макарівської районної державної адміністрації, де було прийняте рішення про передачу 8 вихованців ДБ „Барвінок” під опіку 4 опікунам, що працюватимуть у Малому груповому будиночку соціальними працівниками. Завдяки цьому була розпочата робота по підготовці дітей (вихованців ДБ „Барвінок”) до переміщення. Паралельно з цим, було підготовлено та облаштовано приміщення для проживання цих дітей та фактично впроваджено в роботу одне із відділень Центру надання соціальних послуг дітям та сім’ям, що перебувають в складних життєвих обставинах, а саме – відділення Малого групового будиночку.

В рамках реалізації цього напрямку нашого проекту важливу роль відігравала підготовка дітей до переміщення. З огляду на це, відбувалися заходи направлені на знайомство дітей та майбутніх соціальних працівників, що працюватимуть у Малому груповому будиночку. Були проведені ознайомчі зустрічі, організовано та проведено літню школу, волонтерські заняття з організації дозвілля дітей – всі ці заходи допомогли нам зблизитися з дітьми та допомогли нам підготувати дітей до змін, що відбуватимуться у їхньому житті, зняти дитячі страхи, завдяки чому діти з нетерпінням чекали моменту переміщення їх у Малий груповий будиночок, постійно нас допитували про той час, коли це відбудеться. В день їх переміщення, а саме 1 жовтня 2010 року, діти були позитивно налаштовані, із задоволенням, без жалю залишали ДБ „Барвінок”, дехто з дітей (хлопчина 10-ти років) забирав навіть старі папірці, при цьому приказуючи: „У нас є повір’я, що якщо щось забудеш, то можеш повернутися сюди знову. Я заберу з собою все…” Діти привезли з дитячого будинку з собою кошеня та впустили його першим, адже за українською традицією, щоб родина щасливо проживала в новому помешканні, в будинок першим має увійти саме кіт. Тож діти запрограмували собі саме таке щасливе життя. Всі діти, заходячи до будинку, майже одностайно викрикували фразу: „Ух ти, як дома…”, а в їхніх очах світилося задоволення та захоплення. Для працівників Малого групового будиночку – це був вирішальний момент, адже саме приміщення – це звичайний житловий будинок, не дуже великий за площею, в с. Наливайківка Макарівського району, який винайняла Організація тимчасово до моменту завершення будівництва Центру надання соціальних послуг дітям та сім’ям, що перебувають в складних життєвих обставинах, куди через 9 місяців будуть переміщені діти.

На сьогодні діти позитивно налаштовані, залюбки співпрацюють та допомагають вести домашнє господарство. В будиночку з’явилися нові мешканці: котик та собачка, які є улюбленцями всіх жителів будиночку. Діти задоволені з того, що вони можуть мати своїх тварин, можуть готувати собі їсти та приймати їжу не за графіком, а за бажанням. Кухня завжди відкрита, в будь-який час діти можуть поїсти. Вже на четвертий день діти зрозуміли, що для того, щоб поїсти не потрібно просити дозволу, що це можна зробити самостійно і, що все, що знаходиться в будиночку – це зроблено для них, саме вони є господарями цього дому.

7 із 8 дітей виявили бажання змінити школу та перейти навчатися в Наливайківську школу. Діти кожного дня разом з вихователями готують домашні уроки і у нас уже є перша гарна оцінка: „9” балів отримав Силко Андрій з історії, про що із захопленням повідомив кожному, хто в той день приходив до будиночку. Життя в Малому груповому будиночку вирує. Вже за 5 днів перебування дітей в нових умовах ми відмічаємо позитивні зміни. У нас багато ще гарних новин попереду, адже ми тільки розпочали свою діяльність і щиро віримо, що зможемо зробити цих дітей щасливими.

Довідково:

З 2007 року ПБО „Надія і житло для дітей” в Україні розпочало реалізацію нового проекту: „Реформування дитячого будинку „Барвінок” та створення Центру соціальної підтримки дітей та сімей”, метою якого є відпрацювання комплексної моделі реформування державної системи опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування шляхом створення сімейно-орієнтованих послуг для дітей та сімей в громаді.  Проект розрахований на два роки і реалізується у Макарівському районі Київської області, співпраця з яким бере свій початок з 2004 року.

Більш детально про проект – http://www.hopeandhomes.org.ua