Головна Новини Юра Бражник продовжує боротьбу за життя

Юра Бражник продовжує боротьбу за життя

Хочу допомагати

Потрібна допомога

Вот уже второй раз мы отправляем Ванечку на операцию в Берлин. Дважды пройден путь тревог, сомнений и даже безысходности. Об этом нелегко говорить: вряд ли возможно адекватно передать свои чувства, когда дома просто нет денег на оплату дорогостоящего лечения ребенка. Тем более, когда он постоянно рядом, веселый, беззаботный, норовистый и забавный, когда каждый день видишь, как он устает от обычных детских игр и просто ложится на пол, чтобы отдохнуть, как он болезненно реагирует на любые изменения погоды, когда все время помнишь о состоянии банковского счета и днях, оставшихся до операции…

Можно не верить в чудо, но сколько же поистине чудесного случается Божьей милостью каждую минуту, каждый час и день – нужно только остановиться и внимательно оглядеться. Но важно понимать, что очень часто именно нас, людей, Господь избирает для того, чтобы явить чудо, чтобы стать чудесным орудием Божьего промысла! Снова и снова убеждался в этом, когда мне звонили совершенно незнакомые люди: бизнесмены, сотрудники разных компаний, даже украинцы из Канады и спрашивали: куда перечислить деньги? Или когда вдруг мы узнавали, что ФК «Динамо Киев» перечислил нам 100 000 гривен. Или когда – совсем недавно, на Рождество – некто Александр (с которым мы даже не знакомы!) также перевел 100 000 гривен, а тогда еще незнакомая милая хозяйка диско-бара «ЦК» Ольга позвонила сообщить, что Ване с бабушкой куплены авиабилеты в Берлин – это все не поддается никаким логическим объяснениям. ЭТО – то нелогичное, подчас странное и необъяснимое, но самое важное – то, что делает нас людьми… нет – Людьми!

Так я нашел ответ на свой вопрос: что заставляет людей отказаться от покупки очередной нужной вещи или от организации своего досуга или просто от некоего личного удовольствия – в пользу КОГО-ТО совершенно чужого, при этом совершенно бескорыстно. Это когда чужая боль становится своей, когда абстрактная помощь кому-то переходит в плоскость личного переживания. Это похоже на ситуацию, когда человек дает другому часть своей крови, и они, никогда больше не встречаясь и не будучи знакомыми, становятся кровными братьями. Спасибо вам всем, знакомым и незнакомым, далеким и близким, сделавшим все для спасения Ванечки. Мы всегда это будем помнить.

Спасибо крестным родителям – маме Тане и папе Виталию – его светлым ангелам-хранителям, спасибо организаторам проектов www.likar.info и www.uaua.info, первыми откликнувшимся на просьбу помочь и много сделавшие для этого, а также сотрудникам сайта www.detdom.info, в частности Михаилу Щербине, за ощутимую помощь в сборе средств.

Огромное спасибо благотворительному фонду журнала «Единственная», курирующему одновременно несколько сложных проектов по сбору средств на лечение детей, нашим журналистам (газеты «Комсомольская правда», «2000», телеканал УТ-1), вовремя забившим тревогу, хотя мы (каюсь) не очень верили в целесообразность этого.

Особую благодарность хотели бы выразить людям, буквально вернувших нам надежду: Президенту футбольного клуба «Динамо» (Киев) И.М.Суркису и его соратникам, а также А.Н.Колисниченко, благотворительные взносы которых (по 100 000 гривен) перед первой и второй поездками сделали лечение сына возможным в принципе.

Мы благодарны нашим бизнес-леди – Президенту Клуба деловых женщин «Модус-Вивенди» Е.В.Губской и хозяйке клуба-ресторана «ЦК» (кстати, замечательное уютное местечко, вызвавшее у меня буквально приступ ностальгии по старым добрым временам) Ольге Кулик, оплатившим в июле прошлого и в феврале нынешнего перелет для Ивана с бабушкой в Берлин и обратно.

Спасибо руководству Департамента консульской службы МИД Украины за помощь в оформлении виз, а также украинским дипломатам Посольства Украины в Берлине, в особенности Чрезвычайному и Полномочному Послу И.А.Долгову и советнику В.В.Химинцу за заботу и внимание, оказанные во время лечения сына в Германии.

Благодарим сотрудников креативного агентства «Сахар», которые отличаются не только высоким профессионализмом и «креативностью» (их работы стоит увидеть!), но и человечностью – вы нам очень помогли!

Низкий поклон всем вам: знакомым и незнакомым, в Украине и за ее пределами, коллегам, друзьям, просто хорошим людям – за помощь и поддержку, без вас мы бы не справились, и я даже не хочу думать о том, что бы тогда было. Верно: история не знает сослагательного наклонения, а вы все лично участвовали в создании истории жизни этого маленького человечка, который, научившись говорить, когда-нибудь обязательно скажет вам спасибо. И будет учиться жить именно так, сочувствуя чужой боли, помогая тем, кто в этой помощи нуждается, и помня тех, благодаря которым живет.

10 марта Ванечка снова едет в Берлин – уже согласованы даты обследования и операции (14 марта), осталось оформить визы.

Прошу вас всех, помолитесь за него и пожелайте ему удачи. И пусть вас и ваших близких обойдут стороной беды, несчастия и вообще всякие неприятности! Пусть помогает вам Господь, как помог он нам через вас.

Искренне ваш,

Василий Гамянин

29.01.2008 Дякуємо за передану фінансову допомогу для Юри Бражніка:

– Тетяні Ковтун
– Співробітникам «Інвент Академії»
– Співробітникам «Русич консалтинг»
– Співробітникам «Союз Віктан»
– Співробітникам «Піро-шоу Київ»
– Олегу
– Олександру
– Наталії
– Ользі
– Ігорю

А також всім тим, хто не назвав своїх імен та компаній.

Дорогі друзі,

На нашому рахунку вже є 189 193 гривень – фінішна пряма ! ! !

Певен, що остаточна сума – справа кількох днів. Наразі є 2 спонсори, які бажають перерахувати залишок коштів, але мені просто з ними треба зустрітися, а в них невідкладні справи.

Думаю, на цьому тижні буде остаточний результат. Зараз опрацьовую питання якомога скорішої конвертації коштів у євро (бо курс росте щодня!) та перерахування їх на рахунок клініки.

З повагою,

Василь Гамянін (тато Юри Бражніка)

24.01.2008 Ми отримали листа

18.01.2008 Нові надходження на поточний рахунок:

Повідомляємо про нове надходження коштів на поточний рахунок Юри Бражніка, на 17.01.2008 року на рахунку Юри 167 000 гривень, це близько 23 200 євро, нагадуємо що кінцева сума 30 000 євро та 10 000 гривень на переліт.

Дякуємо Всім, хто знаходить можливість та час для перерахування коштів. Звертаємось також з проханням допомогти у перельоті, звертайтесь до Батька Юри – 8 (095) 898 52 65 Василь.

12.01.2008 Надія на операцію Юри Бражніка підтверджується Вашою допомогою.

Батьки Юри щиро дякують всім Вам за кошти, які перераховані на лікування хлопчика, та поздоровляють Вас з Різдвяними святами.

Повідомляємо про те, що на рахунок хлопчика надійшло 157 620 гривен, це майже 22 000 євро з 30 000, які необхідні для проведення операції у Німецькій клініці.

До операції залишилось мало часу, до 1 лютого потрібно зібрати недостаючу суму, та ще й кошти на переліт до Німетчини (близько 10 000 гривен).

Звертаємось до всіх небайдужих людей, якщо Ви маєте можливість перерахувати кошти на лікування і цим самим спасти життя дитини, не зволікайте ця допомога конче необхідна.

25.12.2007 Юра продовжує боротьбу за життя

Дорога до одужання завжди не легка, але і час невпинно йде вперед. Юрочка (Іванко) Бражнік та його батьки надіються на Вашу допомогу у зборі коштів на лікування. Багато вже написано листів-звернень про допомогу до високих посадових осіб, багато розміщено інформації на сторінках інтернет-ресурсів, та на жаль, вся сума ще не зібрана.

Станом на 21.12.2007 р., на рахунку Юри знаходиться 50 000 гривень

Ми в силах допомогти тільки разом, розкажіть про Юру друзям, керівництву, знайомим. Ми зможемо врятувати життя дитини.

Координатор detdom.info
Щербина Михайло 8 (050) 416 06 18

05.12.2007 До інтернет-проекту www.detdom.info звернулись батьки Юри Бражника, які в цьому році усиновили його. Шлях Юри до одужання продовжується.

Після усиновлення йому дали інше ім’я Іванко, дякуючи всім небайдужим людям, було зібрано кошти (25 000 євро) та проведено операцію (анастомоз легеневої артерії за методом Глена) у Берлінському кардіологічному центрі.

Після операції стан Юри значно поліпшився, ті хто бачив його до операції, просто дивуються. Він почав ходити, став посміхатися, рівень кисню в крові зріс від 50% до майже 85%. Про пережите нагадує страшний шрам на грудях і все ще сильна задишка: його трикамерне сердечко не справляється з навантаженням.

Німецькі лікарі були одностайні, що друга операція з розділення кіл кровообігу (метод Фонтена) абсолютно необхідна, при чому зробити її буде конче потрібно до березня-квітня 2008 року, оскільки вже втрачено багато часу, і бажано – в тій же клініці.

Він вижив і живе всупереч усьому, мабуть, тому, що народився він на Різдво.

Для слідуючої операції потрібно майже 30 000 євро, це звісно велика сума, та душа цього хлопчика взиває до нашого співчуття.

Координати для допомоги:

Мобільний телефон: 8(095) 898 52 65 (батько Василь)

Домашній телефон: 8(044) 390 44 27

Шлях Юри до одуження: